100 днів Нової української школи
Коли ми, дорослі, запитуємо дітей, чи хочуть вони до школи, насправді знаємо, що багато з них у відповідь скажуть: «Ні!». Чимало батьків першокласників уже після першого місяця навчання чують повне розпачу і сліз: «Не хочу до школи!».Нова українська школа покликана розв‘язати цю наболілу проблему: першачків навчають за допомогою гри та інноваційних технологій. А якщо дітям цікаво і весело, вони залюбки ходять на заняття та чекають наступних.
Тож, на цьому тижні, після 100 днів, як запровадили Нову українську школу, до школи завітав завідуючий міським відділом освіти Трабан В.А. Разом з адміністрацією школи, вчителями і учнями 1-х класів ми аналізували і підбивали перші підсумки роботи, ділилися досягненнями і завданнями на майбутнє.
Кожен ранок у першокласників починається з ранкового кола. Примостившись на килимку біля вчительки, діти обговорюють пори року, чи тепле сонечко взимку, по черзі «передають» сонячний промінчик один одному з хорошими побажаннями. Завдяки такому колу спілкування дітки швидше перезнайомилися, знайшли друзів, їм легше налаштуватися на навчальний день. Бачимо позитивний ефект цих особливих ранкових зустрічей, коли діти обмінюються думками та враженнями.
Тож, на цьому тижні, після 100 днів, як запровадили Нову українську школу, до школи завітав завідуючий міським відділом освіти Трабан В.А. Разом з адміністрацією школи, вчителями і учнями 1-х класів ми аналізували і підбивали перші підсумки роботи, ділилися досягненнями і завданнями на майбутнє.
Кожен ранок у першокласників починається з ранкового кола. Примостившись на килимку біля вчительки, діти обговорюють пори року, чи тепле сонечко взимку, по черзі «передають» сонячний промінчик один одному з хорошими побажаннями. Завдяки такому колу спілкування дітки швидше перезнайомилися, знайшли друзів, їм легше налаштуватися на навчальний день. Бачимо позитивний ефект цих особливих ранкових зустрічей, коли діти обмінюються думками та враженнями.
"Разом обираємо тему, яку вивчатимемо. Цього разу – це космос. Увесь тиждень космічна тематика інтегрується в навчальні предмети. Наприклад, на уроці української мови вчитимуть віршики чи розгадуватимуть загадки на цю тему, на математиці рахуватимуть планети, ракети, зорі. Сьогодні говоритимемо про грунт, його властивості, значення для всього живого. Так діти пізнають світ цілісно, адже в такому віці їм складно «ділити» його на математику, природознавство, мову та літературу" – коментує вчителька 1-А класу Альона Миколаївна Кравченко. Потім першокласники поспішають до куточка настрою, щоб позначити на смайликах радісно їм чи сумно.
Загалом у класі так багато цікавого, що очі розбігаються: тематично розмальовані й оформлені стіни, дослідницькі, ігрові, відпочинкові зони. Яскраві одномісні парти легко пересуваються, їх розташовують так, щоб школярикам було зручно працювати у групах.
Нові підходи вимагають нового освітнього простору. Тож одним з головних завдань до початку навчального року було створення належних умов для навчання. Ми отримали в кожен клас мультимедійну дошку, комп‘ютер, ламінатор, копіювальну техніку. Учителі пройшли необхідну підготовку відповідно до нової програми. Активно готувалися протягом усього літа. І нам це вдалося. Адже у нашому закладі необхідно було ще й реконструювати класні кімнати, щоб збільшити площу освітнього простору. А от організація цього простору – особистий креатив учителів. Разом із батьками вони працюють над оформленням класів, щоб діти почувалися затишно.
Як розповідає вчитель 1-Б класу Казанлі Зоя Володимирівна, якщо раніше педагоги давали дітям готові відповіді на запитання, то нині треба їх лише підштовхувати, щоб учні самі робили висновки і засвоювали знання. Наприклад, на відміну від колишнього природознавства, де вивчалися властивості води за підручником, на теперішньому уроці «Я досліджую світ» діти самі роблять висновки: розтоплюють бурульки, забарвлюють воду, садять у неї цибулинки чи гілочки. Це для них значно цікавіше і наочніше, ніж читати у книзі чи дивитися на екрані.Можна ще дуже багато розповідати про побачене в Новій українській школі. Та, якщо стисло, то результати перших 100 днів засвідчують: діти швидше адаптуються і легше засвоюють знання. Бо все відбувається в ігровій формі, постійному русі. День у нинішніх першокласників насичений відкриттями та дослідами. І тепер, коли батьки забирають їх після уроків, то чують: «А завтра не вихідний? Бо я хочу до школи!».
Загалом у класі так багато цікавого, що очі розбігаються: тематично розмальовані й оформлені стіни, дослідницькі, ігрові, відпочинкові зони. Яскраві одномісні парти легко пересуваються, їх розташовують так, щоб школярикам було зручно працювати у групах.
Нові підходи вимагають нового освітнього простору. Тож одним з головних завдань до початку навчального року було створення належних умов для навчання. Ми отримали в кожен клас мультимедійну дошку, комп‘ютер, ламінатор, копіювальну техніку. Учителі пройшли необхідну підготовку відповідно до нової програми. Активно готувалися протягом усього літа. І нам це вдалося. Адже у нашому закладі необхідно було ще й реконструювати класні кімнати, щоб збільшити площу освітнього простору. А от організація цього простору – особистий креатив учителів. Разом із батьками вони працюють над оформленням класів, щоб діти почувалися затишно.
Як розповідає вчитель 1-Б класу Казанлі Зоя Володимирівна, якщо раніше педагоги давали дітям готові відповіді на запитання, то нині треба їх лише підштовхувати, щоб учні самі робили висновки і засвоювали знання. Наприклад, на відміну від колишнього природознавства, де вивчалися властивості води за підручником, на теперішньому уроці «Я досліджую світ» діти самі роблять висновки: розтоплюють бурульки, забарвлюють воду, садять у неї цибулинки чи гілочки. Це для них значно цікавіше і наочніше, ніж читати у книзі чи дивитися на екрані.Можна ще дуже багато розповідати про побачене в Новій українській школі. Та, якщо стисло, то результати перших 100 днів засвідчують: діти швидше адаптуються і легше засвоюють знання. Бо все відбувається в ігровій формі, постійному русі. День у нинішніх першокласників насичений відкриттями та дослідами. І тепер, коли батьки забирають їх після уроків, то чують: «А завтра не вихідний? Бо я хочу до школи!».
Комментарии
Отправить комментарий